Велична історія нашого народу і велична
наша держава. І хотілось би повернутись на ті сторінки історії України, коли по
землі ходили браві воїни. Тож цього разу
іфонівці обрали поблукати шляхами козаків.
Світанок на залитій туманом і
пропахнутій вологою бруківці під валами Кам`янецької
фортеці – ось як почалася наша мандрівка. Продовженням цього було захоплююче
блукання тунелями захисних мурів, казематами та темницями. Особливо
похвилюватися змусила камера славнозвісного Устима Кармелюка, де, як жива, дивилась на нас його воскова фігура.
Також вразив нас своєю величчю
Хотинський замок, який розкинув свої могутні кам`яні стіни біля берегу річки
Дністер. Потрапили ми туди під самі сутінки, тому атмосферу таємничості, певної
сакральності та подиху колишніх, ще козацьких, часів підтримувала відсутність
екскурсійних груп, окрім нашої. Також легкий холодок страху пробігав час від
часу в катівниці, яку ледь освічували вогники, що ще більше вводило в легкий
транс минулого.
Після прогулянки нічним Кам`янцем, який зачаровував нас своїми
церковними дзвонами, фонтанами, водоспадом з оленями та містичним світлом
ліхтарів ми закінчили наш похід дійсно по-козацьки. Голосно лунали наші пісні,
танці. Довго згадуватимемо наші гуляння. Як то казала наша головешка: «Відгуляли,
відшуміли на всю Україну». І як справжні запорізькі козаки написали зранку
листа до «турецького султана» (до хазяїв нашого дому). Тільки текст наш був з
великою вдячністю до них.
Тож будемо ще довго пам`ятати цю історичну подорож слідами наших предків. А, і
чекайте незабаром ще від нас «гончарський» сюрприз. До наступної поїздки, ІФОН.
Юлія Ніколаєнко, 3 курс
Немає коментарів:
Дописати коментар