«Не пройшло і півроку…» - під таким лозунгом наприкінці минулого тижня вийшов з друку новий номер газети ІФОНу «Студентський Глобус». Що ж півроку, але чи нівроку?
Для тих, хто не знає (в першу чергу цьогорічні першокурсники) зазначу, що «Студентський Глобус» – це щомісячна газета, яка видається з 2005 року і є в університеті єдиним незалежним студентським виданням. Газету творять студенти і це в свій час дуже визначило обличчя нашого Інституту.
Історія і сучасність (про газету)
Серед засновників газети в свій час був автор цих рядків та Антон Дробович. Одразу ж біля газети згуртувались В.Волковський, Н.Нос, А.Лещинський, П.Дмитренко, М.Якнюнас та інші. Газета радо приймала дописувачів з інших інститутів і стала популярною за межами ІФОНу. Наклад газети коливався від 100 до 300 примірників (ще раз нагадую, що газета завжди виходила за кошт студентів).
Минулого року в нашому Інституті сталась велика подія – перший повний випуск і багато з творців та дописувачів газети покинули стіни вишу. Ті ж, хто залишились працювати вирішили, що вже не настільки є причетними до студентського життя і для об’єктивності було вирішено поставити питання щодо продовження випуску газети на чолі з новим редактором і тому вже у вересні 2010 року були проведені збори студентського активу. Редактором газети було обрано Ольгу Гончар, студентку І курсу. Крок ризикований (з перших днів довірити газету з 5-річною історією), але визначальний (нове бачення, незаангажованість тощо).
Увесь минулий семестр газету ніяк не вдавалось надрукувати, хоча вже у жовтні був зібраний матеріал і були зроблені перші макети. Як зазвичай у нас буває, причина полягала у фінансах. І лише наприкінці року завдяки Д.Вергунові, голові студентського профбюро, було виписано матеріальну допомогу і закуплено принтер для друку газети. І от з перших тижнів нового семестру ми маємо змогу тримати в руках друкований «Глобус».
Зазначу, що брак газети сприяв появі блоґу. Тому «нет худа без добра».
Криза: від «Студентського Глобуса» до «Гло»
Перед нами перший номер газети в цьому навчальному році і перший номер нової команди. Останнє одразу помітно, коли тільки гортаєш видання. Інший дизайн/верстка, підхід і взагалі концепція різниться. Коротко зазначу те, що особисто для мене вирізнилось і/або є недоліком.
По-перше, редакція позиціонує тепер видання як «журнал». Раніше це був «часопис».
По-друге, не зрозуміло «погрались» з назвою газети. На обкладинці відсутній звичний логотип (хоча на останній сторінці він є) і написано просто «Глобус», а в слові редактора використане слово «Гло». Виникає враження, що не вистачило місця, щоб дописати чи просто було ліньки. Думаю з назвою не можна так експериментувати.
По-третє, дуже малий шрифт. Бажання дати велику кількість матеріалу, знизило якість його подачі.
По-четверте, знаю, що з точки зору видавничої справи, ім’я авторів потрібно виділяти і виокремлювати, а в даному номері все зливається. Крім того, в одному з матеріалів взагалі немає підпису. Вірніше він є і вирізняється креативністю, але все ж було б краще десь дописати справжнє ім’я та прізвище автора.
По-п’яте, не зрозуміло навіщо віддавати 70 % другої сторінки для анонсу номеру. Потрібно бути більш економним. Хоча світлини і радують око, але слід їх рівномірно розподіляти номером.
По-шосте, у матеріалі про кохання знаходяться кілька світлин. Дві з них, на мою думку, не мають відношення до тексту. Перша – точно. На фото знаходяться студенти разом з художницею, яка нещодавно прочитала лекцію в ІФОНі. Світлина класна і позитивна, але до чого вона тут? Друге фото з університетського флеш-мобу до Дня закоханих. Студенти утворили серце. Тут уже ближче, але все одно потрібно більше розкрити зміст зображеного. Тут доцільно було б поставити щось одне і поруч дати інформаційний супровід – чи написати поруч про мисткиню Кендіс Брайтц чи про велике серце біля гуманітарного корпусу.
По-сьоме, забули про ювілей газети. А все ж таки 5 років це Подія.
Це якщо коротко…
І якщо для стимулу і покращення наступних чисел видання.
Для циркуляції
А якщо про те, що одразу виникло, коли взяв газету до рук: «Глобус… нарешті. Наше. Молодці, працюють».
Коли прочитав газету, то виокремив для себе вільний студентський дух, який витає в усьому номері. Від гарного матеріалу про студентку ІІ курсу Ольгу Іванченко до написану нею ж матеріалу про сни на парах. Відзначу Марічку Розпутну – її матеріал як завжди креативний і сучасний. Не оминули і Студентську Раду і науку і семінари. Мабуть, раніше такого вільного духу в газеті не було.
Газета жива і житиме до тих пір, поки її читатимуть і творитимуть. Знаю наскільки це складна робота за власним досвідом. Тому і пишу цей циркуляр для кращої циркуляції крові у жилах авторів і редакторів газети та кращої циркуляції в інформаційному просторі ІФОНу. Цим наш Інститут завжди відрізнявся. Це традиції. А їх порушувати не можна – табу.
Післямова. І не забудьте покласти примірник газети в університетську бібліотеку (для підшивки) і нашим друзям на стіл, які завжди підтримували!
Сергій РУСАКОВ,
головний редактор газети «Студентський Глобус» (2005-2010рр.)
нині викладач кафедри культурології,
головний редактор газети «Педагогічні кадри»
ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
