…Якби це був останній рік у моєму житті, я хотіла б…думати перед тим, як робити, дружити лише з тими, хто справді є моїми друзями, кохати того, хто справді кохав би мене, робити те діло, яке приносило б задоволення та гроші, писати листи лише тим, хто відповів би на них, просити допомогу там, де допомогли б, поливати ті кактуси, які розцвіли б на весні…я хотіла б…
…Продати ноут, телефон, здати книжки та конспекти на макалатуру, прикраси віднести до ломбарту, продати одяг та люмінесцентні лампи, купити квиток до Куби…
…Сидіти на березі моря, яке, до речі, я бачила лише раз у житті, та дивитися на те, як палає у вогні цей світ і пити віскі, писати вірші, яких я, до речі, ніколи не пишу, на піску палицею, і дивитися на те, як зникає разом зі мною світ…
Але це не останній рік у моєму житті. Після канікул я піду до університету, буду писати конспекти, юзати ноут, фотографувати, одягати щодня одяг та прикраси, дзвонити і та приймати вхідні дзвінки і смски, вдома мені світитимуть економні люмінесцентні лампи…Я не буду думати перед тим, як робити, дружитиму з тими, кого зраджу, чи зрадять мене, кохатиму без взаємності, робитиму багато справ, і за них не будуть платити, писатиму листи і чекатиму на відповідь, проситиму допомогу і на четвертий раз мені таки допоможуть, поливатиму свої кактуси, які біологічно запрограмовані так, щоб не цвісти, ну не цвітуть вони і все. На Кубу не поїду.
Але, щоб не було в наступному році, я хочу, щоб воно було справжнім, таким, наче його поставили під загрозу тотального знищення, неначе воно ніколи не повторитися.
Тому я бажаю Вам справжності, друзі. Такої справжності у всіх аспектах життя, наче цей рік і справді останній.
Щасливого 2012того…
Ольга ГОНЧАР
Немає коментарів:
Дописати коментар