субота, 20 листопада 2010 р.

Неспокійні прогулянки

Вас приваблює атмосфера кладовищ? А «андерграундні» місця? Якщо ви полюбляєте цікаві і небезпечні прогулянки, я можу вам дещо запропонувати… Коли ж ні – перегортайте скоріш сторінку, інакше бажання порушити правила стане  занадто сильним…
 Мало хто знає, що в Києві знаходяться три незвичайних кладовища: обчислювальної техніки, кранів та танків. Вони розташовані у різних районах, і знайти їх без спеціальних підказок досить складно. Охороняються державою. Оточені високим парканом. Та це, напевно, вас не зупинить.
 Усі об’єкти знаходяться усередині промислових зон. Подорож ними є цікавою пригодою. На території практично нікого немає. Лише паркани, закриті будівлі, зграї собак, припарковані вантажівки та інколи одинокі постаті людей. Вони можуть зиркнути на вас страшними втомленими очима і мовчки піти далі…
 Щоб знайти перше кладовище, вам потрібно потрапити до Дарницького лісу. Потім крокуйте в сторону вулиці Бориспільської до танкоремонтного заводу. Там близенько.
Коли ви опинитесь на цвинтарі, то побачите, що за невеликим старим парканом мирно «спить» сотня танків різної конструкції. Поставлені прямо один на одного, ніби іграшки для велетня, вони вишикувалися металевими рядами, вперши в небо довгі дула, а поруч іржавіють остови бронетранспортерів, ракетні установки, комплекси ведення далекого бою, військові тягачі та інша бойова техніка найрізноманітніших видів – справжнє свято душі для будь-якого мілітариста. 
 Далі ми вирушаємо до станції Видубичі. Орієнтирами на нашому шляху є залізнична колія (яка проходить біля прилеглої ТЕЦ), що веде прямо до кладовища кранів, та річка Либідь (правда, її практично не видно під час першої частини подорожі). Цей цвинтар не менш цікавий за перший. Та й охороняється трішки гірше. Під час подорожі кладовищем можна побачити досить багато всього незвичного: око радує величезна кількість графіті та, звичайно, підйомні крани. Однак враження псує велика кількість сміття.
 Одним з не відомих киянам є цвинтар обчислювальної техніки. Там закінчили своє «життя» старовинні воєнні комп’ютери, хоча інколи  можна побачити і досить сучасну техніку. Це кладовище справляє досить важке враження – все поржавіле, поламана пластмаса, скелети комп’ютерів, що ще 20 років тому весело блимали лампочками. Потрапити туди можна, прогулюючись околицями затоки «Оболонь».
 Щоб не загубитись на своєму нелегкому шляху, раджу роздрукувати карти районів, де ви збираєтесь мандрувати. До речі, з хорошим зором описані вище кладовища можна побачити на знімках із супутників. Це значно полегшує їх пошук.
  Не забувайте про кримінальну відповідальність, що може лягти на ваші плечі. При виявленні порушення вас можуть звинуватити в хуліганстві, це погрожує позбавленням волі або штрафом. Не виносьте нічого за межі кладовищ. Порушення цього правила може викликати божественний гнів і звинувачення в державній зраді. Отже будьте обережними.
Далі буде…

Ольга Іванченко: Vita brevis, ars longa

Немає коментарів:

Дописати коментар