Наталія Ляшенко "ЗНИЩЕННЯ ПІДНЕБЕСНОГО ПОВЕРХУ..."

 Роздуми про теперішнє і майбутнє (Не найкращі…)

«Ми вчимося на найвищому поверсі, майже під небом! Там є все – гарні аудиторії, світлі коридори, кольорова стіна... Загалом, у нас НАЙКРАШИЙ інститут та НАЙКРАЩИЙ поверх» – ще нещодавно ми могли це з повною впевненістю сказати всім – студентам інших інститутів нашого університету, абітурієнтам та взагалі будь-кому. 

Але віднедавна тут стали коїтися небувалі раніше речі. Все почалося з розбитої стіни ще минулого року. Проте винні знайшлися (вони й не ховалися) та відповіли за скоєне.  Ремонт був зроблений швидко та якісно – майже не помітно слідів злочину.

Цього року ситуація просто критична. Питання про жахливий стан на поверсі підіймаються на старостатах, Вченій раді, зборах активістів і просто у звичайних розмовах викладачів та студентів. І не дивно, адже збитки нашого поверху небувалі – зруйновані перекриття, стіни, декілька разів вибивали двері, зі стелі капає вода. У що перетворився наш улюблений поверх??? Що робити? І хто за це відповість?

І ще одне питання – хто це робить і навіщо? Невже це наші студенти? Не хочеться вірити…

Особисто мені страшнувато проходити коридором, коли на тебе може впасти пластикова плита, накрапати вода чи випасти провід (а раптом він під струмом і є небезпечним?). Хіба такого майбутнього заслуговує наш ІФОН? 15-й поверх, здається, от-от розпадеться на друзки, а всім байдуже. Кожен перекладає відповідальність на плечі іншого. А так ми нічого не зможемо не те, що побудувати нове, а й зберегти уже існуюче.

Питання, що лишається відкритим – як вийти з цього становища? Варіант, який пропонує деканат – влаштувати чергування по поверху – досить реальний, але наскільки дієвий – питання інше. Це покаже час.

А що, якщо ми самі, студенти, зберемося і почнемо виправляти нами ж скоєні вчинки. І поки ми збираємо воду у відра, час іде.  І варто було б починати діяти. Я пропоную здійснити наступні кроки:

а)     Влаштувати загальноінститутський «суботник» і поприбирати, відремонтувати стільці, помити парти, прибрати сміття тощо;

б)     Зібрати кошти для закупки необхідних матеріалів;

в)     Почати слідкувати перш за все за собою та своїми товаришами.

Наталія Ляшенко

фото Світлани Воцеховської