 |
Ольга Іванченко: ІФОНівський блог, це великий крок уперед. В наших силах змінювати світ і зараз ми можемо це робити за допомогою наших публікацій. |
Нещодавно мені пощастило відвідати один з заходів Центру Сучасного Мистецтва – лекцію Агати Пизік (Фундація «Bеc Zmiana», Варшава, Польща) на тему «Еволюція блогосфери – тут з’являється реальна дискусія та відбувається мистецтво». І мені хочеться поділитися з читачами тими знаннями, що я здобула, і атмосферою, що панувала на лекції …Агата починає говорити:
Ми вважаемо Інтернет інноваційним і повністю відкритим інструментом. Чи так це? Ми, часто не зважаємо на те, що до появи Інтернету існувала маса аналогій, які переслідували і успішно виконували практично ті ж функції. Як мистецька практика співвідноситься з діяльністю Інтернету? – усі ці питання доповідачка відразу відкрила перед аудиторією.
текст подано в авторській редакції Доповідь Агати переривається перекладом з англійської на українську, виникає можливість дискурсу у сфері поставлених питань. Всі ми намагалиємося вирішити їх у своїй голові.
В Польші вже є досвід, коли небайдужі люди об’єднувалися в мережі, в певні угруповання, щоб протистояти проти чогось (наприклад проти комуністичного режиму). Суспільство в Польщі досі обговорює комунізм і часто дивиться в минуле. Звісно ми бачимо не тільки погане, та все ж часто згадуємо про певний тиск. І коли ми говоримо про тиск, ми розуміємо що він існував і буде існувати завжди. Загалом, капіталізм може бути таким ж пригнічуючим як і комунізм, але робиться це іначе.
Повертаючись до основної теми доповіді - Інтернет дає можливість творити мистецтво непрофесіоналам, аматорам. В нашій країні це широко підтримувалося як аудиторією так і критиками. Зараз ми можемо побачити протистояння професійного і аматорського мистецтва в Інтернеті. Та, особливо складно зараз розмовляти про певну «професіоналізацію» мистецтва, озираючись на те що воно не підтримується державою (йдеться про певну фінансову підтримку – прим. авт). Також проблемою є те, що немає централізованої системи, що може визначити хто є митцем, а хто ні. Хоча не можна однозначно стверджувати, що існування такої жорсткої системи є позитивним з усіх сторін. Мені особисто згадується пан Бродський, що не відвідував партійні заходи і ніде не був «зареєстрований» як поет. Це було неправильним, з точки зору тієї політичної системи, і тоді відбувся усім нам відомий судовий процес над митцем.
У наш час ця система була замінена людьми які мають гроші і можуть придбати ти чі інші твори мистецтва, або спонсувати їх.
Існує певна паралель між професіональною та аматорською творчістю, щось дуже привабливе в мистецтві – і ця риса це ентузіазм. Ентузіазм проходить одним з лейт-мотивів сучасної творчості. А Інтернет, сприймається мною, як протистояння системі, бо сьогодні в Інтернеті ніхто не питає диплом, ви можете опублікувати все що завгодно. Звісно інколи це призводить до публікування мотлоху. Але відь цього нікуди не сховатись, чи не так?
Вмикається проектор і на стіні з’являється перша картинка – червоного кольору, з чорними плямами написів польською мовою.
Я хочу розпочати з показу картини Пауліни Орловської що відображає програму панк заходу (роботи з циклу «Нова сцена»). Загалом, художниця дуже захоплювалася панківським рухом. Важливим, у ключі сьогоднішньої доповіді, є те що панкам, загалом, не вистачало професіоналізму. Панк рух почав розвиватися у 70ті і до 84го року. Опісля проводилися різні фестивалі, але найчастіше вони розцінювалися критиками як подачка, щоб не відбулося культурного вибуху.
Існує цілий рух сучасних польських митців, що є дуже успішними, їх роботи купуються колекціонерами на заході. .Їх робота ґрунтується на напрацюваннях минулих років. Минуле проходить скрізь їх роботи. Ми є надзвичайно травмованим суспільством І ця травма проходить назовні у різних видах мистецтва, у повсякденному житті.
З’являється слайд з Володимиром Боровськи і його «синкретик шоу» 1966
Зараз я хотіла показати приклади мистецтва. Мене цікавить наскільки бурхливий розвиток публікацій допомогає створити нову аудиторію, розвинути дискусію?. Боровськи ставив питання щодо спроможності аудиторії сприйняти мистецтво, стати з митцем «на одну хвилю»? Його роботи часто включали в себе глядачів і були досить епатажними. Але загалом, він песимістично ставився до питання аудиторії і до того чи можна її якимось чином залучити? Це скоріше всього було певною реакцією на мистецтво що його оточувало
Ярослав Козловськи та Андрій Костоловський одного разу написали певний документ. Він був оформлений у манері схожій на манеру у якій пишуться офіційні документи, і висміював такі документи. Його переклали на різні мови, в тому числі і на англлійську, щоб створити мережу з іншими митцями, що знаходяться в опозиції до офіційного мистецтва.
На стіну проектується документ – «NET», 1971
Цей документ демонструє як формується альтернатива системі. В ньому виявляються мінімалістичність, прямість, спротив, що існують в суспільстві. Вперше «NET» був опублікований в журналі «Записник робітника культури». До певної міри журнал був надзвичайно приватним, але проводилися заходи на які приїжджали митці з різних країн. Таким чином навіть повністю знаходячись в площині андеграунду можна виражати спротив системі.
Я згадала про «Записник робітника культури» тому що вони є частиною діяльності вільного університету Варшави і нашої фундації.
Агата заходить на сайт фундації «Bеc Zmiana».
Варшавська Фундації «Bеc Zmiana» – намагається досягнути глядача на різних рівнях: через друковані публікації, безкоштовно і широко розповсюджувані, а також через вебсайт, який є водночас найбільшою базою розсилки інформації про події культури і мистецтва у Польщі та за кордоном. Вона щоденно оновлюється і відображає також усі події, які Фундація проводить чи підтримує.
Фундація є неурядовою організацією, що впроваджує проекти у рамках андеграунду. У Варшаві є потужна мережа, всі проекти надсилаються до державних структур, що підтримують проекти. Бюрократія має поганий вплив на більшість цікавих проектів. Я думаю що багато проектів що фінансуються державою, є гіршими ні ж ті що не фінансують бо вони не можуть прорватися скрізь бюрократичну мову.
Ми справді намагаємося підтримувати почуття близкозті з аудиторією. Ми подаємо знання у вигляді інтерв’ю набагато частіше ніж у вигляді наукових статей чи публікацій. Багато проектів стосується комунікаційного простору
Я не буду вдаватися в деталі, бо багато чого про нашу фундацію можна подивитися в Інтернеті.
Повертаються слайди. Цього разу це чорно біле фото.
Мені дуже цікаво вивчати, те що відбулося до того часу як я народилася. Наприклад це роботи групи «Криза». Зараз ви бачите Обкладинку платівки з синглами. Роздивляючись її ми можемо відчути, якими очима дивилися люди, що жили багато років тому.
Фото з виставки «Нові польські справи» у Німеччині
Це фото – це приклад того як сучасні митці інтерпретують панк естетику. На виставці були широко представлені роботи Вільхельма Саснова, Пауліни Орловської, та інших сучасних Польських митців.
Калейдоскоп слайдів прискорюється.
 |
| Агата Пізик |
Тепер ви бачите роботи польського художника Миколя Ньюбоша, він передивився тисячі фото у різних польських соціальних мережах і підготував альбом складений з цих фото або їх уривків.
На стіні -7 чи 8 людей, з камерами та посмішками на обличчі
Аматорський клуб любителів кіно, люди про яких я не можу не згадати, вони знімали реальне життя у містах і селах. Ситуація з якою ми стикаємося з огляду на ці клуби, це повна відсутність визнання їх як мистецтва. Марта Левандовська підготувала виставку робіт відзнятих у клубах любителів кіно. Виставка ділилася на 3 частини –прагнення, робота і кохання. Я думаю, що кохання у цьому аспекті є дуже важливим. Бо робота аматорів це і є любов, любов до мистецтва.
На фото Юлія Яскульскі, Киштав Киштовський.
Підсумовуючи, я хочу сказати чому все це є надзвичайно цікавим. Ці невеликі спроби робити фільми, вони додавали потенціалу до тієї дії що вони впроваджували за сумних соціальних умов. Ми не можемо сказати чи мали вони інтенцію для того щоб підривати сталу соціальну систему. Але часто їм це вдавалося і вони робили набагато більше, ніж це їм могла запропонувати система.
Яким чином ми можемо поєднати аматорський клуб любителів кіно з сучасними блогами? Тому що вони підтримують розвиток мистецтва на певному рівні, інформують та сберігають інформацію…
Немає коментарів:
Дописати коментар