субота, 20 листопада 2010 р.

Вхопити її світ

Коли читаю Її Вірші
Переживаю кожне слово
Дивне робиться в душі
Говорить мого серця мовою
І я впадаю в Світ
І випадаю з Тут і Зараз контексту
Відчуваю Її спад і політ
Брожу поза рядками Тексту
Людина-загадка хто, що, коли
Для мене зараз, а як зустрічаю
Ми – різних дерев стволи
Чужі! Нашої схожості не помічаю
А мені б лише вхопити
Хоча б двома пальчиками Її безмежний Світ
І просто поряд жити
Сотні раз переживати Її спад і політ
Вона кожен раз як фея
Читаю Її і мовчу
В мою палаючу душу Арея
Радість кладе і я вже лечу
Просто хочеться знати Хто Вона
Здається, майже як я
Така закрита-схована
Але відчуваю – Своя!


 присвячено Євгенї Більченко

Анонім

Немає коментарів:

Дописати коментар