Вагідна удача, таємниця Тєми-супермена, кава, що горить, холодні апартаменти, порушення законів…або як ІФОН відривався в місті Лева+фото

4-5 грудня ми провели одні з найкращих своїх вихідних днів в місті Львові…

 А почалося все з п’ятниці 3 грудня… То був не дуже приємний день, йшов дощ із снігом, щипав морозець, голольод підстерігав на кожному кроці, а нас чекав потяг, що покидав столицю о 23:45. Погодка «не льотная» кагбе. Поганого настрою додало те, що за 20 хвилин до відправлення, ми дізналися, що всі розкидані по різних вагонах. Не буде нам романтичної подорожі(  Піком поганського дня став неприємний випадок:  дівчину, яка мала їхати з нами не посадили на потяг – провідник «не впізнав» її на студентському квитку. Отож з таким багажем «позитивних» емоцій ми покинули рідні краї.

У потягу було тепло, у всіх значеннях цього слова, навіть не дивлячись на те, що нас розділили…але всьо то, я сподіваюсь, залишиться між тими, хто їхав у поїзді номер N шукати пригод.

Вокзал

Львівські трамваї

Вчимося бути чемними

 Львів зустрів нас морозним сонячним днем та голольодом «у кубі». Іфонівська родина пофоткалась на радощах  на вокзалі, сіла у трамвай (проїзд по 50 коп. зігрів душу) і відправилась шукати хостел. Знайшли ми наш тимчасовий дім, довго ждали поселення, і нарешті звершилось – нас поселили. Поселили…у холодні львівські кімнати, де батареї вмикають з 21 по 9 годину, і дають вкриватись тоненькими ковдрами. До речі, цей холодний факт став причиною того, що нам ночами не спалось і довелось порушувати закони міста Лева. Ахтунг! Відкрита таємниця Тєми-супермена! Виявилось, що наш Тема (в житті Віталій), ТУАЛЕТНИЙ МАГНАТ! Під брендом «ТЕМА» виготовлені туалети, що заполонили Львів! От так от їздити з ІФОН-ом, і не таке дізнаєшся про тих, хто тебе оточує.

У пошуках хостелу

Ось він

Послєдствія ночі

Поселення

Наш тимчасовий дім

Розкрита таємниця ТЄМИ

Наш "бит"

Ми у Львові!

Скинувши речі, ми пішли їсти і досліджувати місто. Львівська їжа львівською, але ми, як істинні патріоти, не зрадили «Пузату хату».

Зазначу, що дехто з іфонівців був у Львові вперше, тому вражень вони набралися більше, аніж ті, хто бував там раніше. Хостел наш був близенько до центру. Тож сфотографувавшись традиційно біля Львівської опери, ми почали екскурсію, вірніше, Сергій Сергійович почав настановчу екскурсію, а ми собі слухали. Після неї остаточно з’ясувалось, хто куди хоче, і ми розділились…

ЛЬВІВ!!!!!!!!!!

Під пильним оком Голови СР

До рідної, пузатої

Підземний ксерокс

Традиційне фото біля опери

Екскурсія

У нас теж є статуя свободи)

Загадуємо бажання

Львівські баби

Як хочете, так і розумійте цей знак і дітей під ним

В масонській

 Я і ще декілька культурологинь відправилися в тур по музеях, взяли квитки до опери, відвідали найдорожчий ресторан Галичини «Масонську ложу», де відчуваєш себе королевою, бо їх туалет, то шото з чемно, скуштували справжнього шоколаду…Так і день пройшов, чим займались наші співіфонівці в цей час, особисто я не знаю, але, напевно, чимось цікавим)

Ввечорі ми  зустрілися в хостелі, обмінялись враженями за день і…почали…балуватись. Познайомилися з філологинями з Одеси і все таке)

Наступна інформація теж, я сподіваюсь, залишиться між свідками прєступлєній.

Сніданок був «американський» - макдональс і кока-кола, я вже казала, що ми патріоти київської їди?

Ранок привітав нас холодом. Не топили. Ковдри холодні. Змерзли.

У неділю, нарешті, мало статися те, за ради чого, ми врешті решт приїхали, - ЕКСКУРСІЯ ЕРОТИЧНИМ ЛЬВОВОМ. Скажу чесно, де там була еротика, особисто для мене залишилось не зрозумілим, ну це щодо екскурсії, а не фестивальної ночі.

Отже, ми зустріли нашого милого екскурсовода і, на «свіжу» голову, почали слухати. На далі, я зазначу те, що, на мою думку, було найцікавішим:

-         головна статуя на даху Львівської опери, що символізує удачу, вагідна! Справді, жінка, що позувала для неї, була на 4 місяці, скульптор зобразив її в «положенії», бо вважав, що удача має бути вічною;

-         на барельєфах, що прикрашають оперу, можна побачити м’яке місце прекрасної дами, пліткують, що то була знатна дама-позувальщиця, яка вважала, що всі її мають впізнавати зі спини, а насправді, скульптор вирішив так зобразити Фортуну, бо іноді вона повертається до нас…здогадайтесь самі чим)

-         на території ринку (того, де продаються сувенірчики аля наш Андріївський) була колись в’язниця, де сиділа баришня, яку знайшли у процесі розчісуванні відірваної голови своєї служниці…у тебе немає бути таке гарне волосся…;

-         почули історію одного трагічного кохання, полячка та вірмен, чи навпаки, покохали один одного, а таке кохання не може відбутися за законами віри, отже, їм придумали дуже жахливу страту – через само підпал. Закоханих вивезли за місто в білих сорочках, дали факели  в руки і примусили підпалити один одного…

-         побачили будинок, де жив Казанова, коли був у Львові, кажуть, що не сподобалося йому це місто, можливо, тутешні красуні не підвладні його чарам?

-         дізналися історію Франка, побачили будинка-свідка того ж кохання, він Іван Якович був закоханий у пані Ольгу, але їм не судилося бути разом, але винахідлива Ольга знайшла собі кавалера, теж з коханням, якому насудилося бути офіційним, вони фіктивно одружилися, і вона продовжила стосунки з Франком, а її чоловік із своєю коханою. Та щастя тривало не довго. Франку то набридло, він кинув Ольгу, а вона кохала його, аж до самої смерті;

-         наступна історія стосується сьогодення, вона трапилась із нашим екскурсоводом. Він вів екскурсію для львів’ян, була вона у чоловічому монастирі, перед входом до цього місця, наш товариш хотів розповісти, що там і до чого, але львів’янки не далися, буцімто і так все знають - розумні . Але, зайшовши до монастиря, почали вони сипати питаннями невдобними молодих монахів. Одне з них звучало так: «А що  у вас під рясою?». Монах не розгубився, підняв рясу…І… на здивування публіки…Усі побачили ДЖИНСИ!

-         ми так сподобались  екскурсоводу, що він вирішив попрощатися з нами на майдані, де відрубували голови =)

Коти з трьома очима

Під отією квіткою Кучма загадував бажання на 2 термін, теж зробив і Селіванов

Кава, що горить

Будучи у місті Лева, ми понараховували зображення левів та поназагадували бажань. Випили кави, що горить, і трошки поворожували на кавовій гущі. Отже, вийшла в мене літера «S» (Селіванос, Супермен, Сергій, Саша Шашенко? =) ), а в ній зображення клоуна, котів, що труться спинами, чи драконів… Ото таке.

Після екскурсії в нас був ще час для особистих подорожей… Почали

з’являтися думки, щоб залишитися ще на день…

Час нещадно пройшов. Знову холодний вокзал. І знову не приємність! Нашу дівчину не хочуть саджати на поїзд, бо бачте одна цифра не співпадає на білеті та студаку. Після вручення зображення з Грушевським проблема зникла, ще й побажали щасливої дороги. Сіли до потяга… А та мне топиться, вікна продуває… Півночі не спали… Згадували Львів.

Ті три години, що таки спали, дали знати про себе, ось я сиджу зара з хворим горлом і друкую статтю, завтра не піду на пари і «Міс», а ви підіть і все мені розкажете.

Так і з’їздили.

П.С. я дуже вдячна тим, хто був поряд, я прекрасно провела час. Такі поїздки поєднують! Відкривають тобі людину з іншої сторони…з якої ти її не побачиш на парах…з кимось я стала ближчою, від когось віддалилась, але все було круто!

П.П.С. перелік слів, які зрозуміють лише ті, хто зрозуміє, але все ж… бідонівна, вілківна, тарована,  амфоровна, стаканкіна, лігво розпусти, місто Блева, катов у поїзді,  ВСТАВАЙ СТРАНА ОГРОМНАЯ, одеські цукерочки, 2 пачки кориці, Львів після 22, жена супермена… наче все?

Відео буде пізніше  

Ольга Гончар