Я боюсь зради.
Коли тебе довго не буде. Хтось обійме і цілуватиме.
Мені вмить стане самотньо. Хтось опиниться поруч у хвилину слабкості та, скориставшись нею, безжально знівелює нашими цінностями.
Ти радо повернешся до мене. Яка, до біса, зрада?! Привіт, зустрічай, я повернулась. Треба поговорити.
Мені все ясно без слів. Я відчув.
Несамовито боюсь зради. Мабуть, у цю хвилину втрачено ґлузд, усе стає незначним і химерним.
Я так боюсь зради. Своєї зради.
Сергій РУСАКОВ
Немає коментарів:
Дописати коментар